Усі панди належать Китаю?

У мережі часто можна зустріти інформацію про те, що абсолютно усі панди стіту належать Китаю, але чи насправді це так? Не зовсім.  

У дикій природі гігантські панди живуть лише в Китаї, але ще з п’ятдесятих років Китай використовує панд як геополітичний інструмент, даруючи ведмедиків (а недавні генетичні дослідження довели, що панда це ведмідь) в знак неабиякої прихильності. 

Після проголошення в 1949 році Китайської Народної Республіки панд було прийнято дарувати лише дружнім соціалістичним державам.  

У 1958 році австрійському брокеру-анімалісту Хейні Деммеру вдалося обміняти трьох жирафів, двох носорогів, двох гіпопотамів і двох зебр на одну панду з Пекінського зоопарку.  

Ведмедиця Чі-Чі мала полетіти в один з американських зоопарків, проте через “соціалістичне минуле” Чі-Чі її ввезення на територію США було заборонено.  

В результаті Чі-Чі прийняв Лондонський зоопарк, де вона стала справжньою знаменитістю. Саме Чі-Чі послужила прототипом для емблеми Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).  

На початку 1970-х років Китай став використовувати панда-дипломатію для нормалізації відносин із західними країнами. 

Проте трохи згодом політика змінилась і вже починаючи з 1984 року, зарубіжні держави можуть лише орендувати панд на 10 років, заплативши китайській стороні від 250 тисяч до мільйона доларів за кожну пару особин. 

Після закінчення терміну оренди панд необхідно повернути, адже вони залишаються власністю КНР.   

У випадку народження дитинчати, через 4 роки його також передають Китаю.  

Однак є кілька винятків.  

У 1999 році Гонконгу подарували панду Цзя Цзя на честь його “повернення з-під влади Великобританії”.  

У 2008 році Китай подарував, а не дав в оренду, двох панд Тайваню. В серпні 2013 року вони стали батьками дитинчати Юань Зай.   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *